татари

-ів, мн. (одн. тата́рин, -а, рідко тата́р, -а, ч.; тата́рка, -и, ж.).

1) Народ, що становить основне населення Татарстану. || Назва окремих груп тюркської народності, що живуть в інших республіках та областях Поволжя, Приуралля тощо.

2) іст. Назва різних тюркських, монгольських та інших племен, які в 13-15 ст. об'єдналися в єдину державу – Золоту Орду й напали на Київську Русь, а згодом чинили набіги на Україну, Росію тощо.

3) перен., розм. Про злу, грубу, неввічливу людину.